Публікації

Метою цього дослідження є характеристика впливу цифрових технологій на формування прозорої, технологічно орієнтованої системи державного фінансового контролю та визначення особливостей публічних фінансів у контексті цифрової трансформації.

Мета статті полягає у теоретичному обгрунтуванні міжнародної торгівлі як механізму глобального перерозподілу екологічного навантаження в умовах геоекономічного суперництва та переходу від територіального до мережевого підходу в аналізі екологічних наслідків міжнародної економічної взаємодії.

Мета статті полягає у теоретичному переосмисленні ефектів "забруднювального притулку" і "забруднювального ореолу" в умовах планетарних обмежень шляхом обгрунтування багатови мірної аналітичної рамки, у межах якої "глобальна торгівля" постає механізмом перерозподілу екологічного тиску між вимірами планетарних меж, секторами та країнами.

Мета статті полягає у теоретичному осмисленні екологічних обмежень як чинника міжнародної конкурентоспроможності, що передбачає уточнення їх економічного змісту та виявлення механізмів впливу екологічних стандартів і ресурсних вимог на умови участі країн у міжнародному поділі праці та глобальних ринках.

У цій статті проаналізовано роль сталого економічного розвитку у формуванні політики енергетичної безпеки країн Центральної та Східної Європи, а також досліджено взаємозв’язок між стабільним доступом до енергетичних ресурсів і економічним поступом. Питання енергетичної безпеки набуває особливої ваги в умовах дефіциту ресурсів, геополітичної нестабільності та змін клімату, що посилюють залежність країн від імпорту енергії.

Важливість дослідження полягає у зростанні значення зелених фінансів в умовах стрімкої цифровізації суспільного життя та розширення напрямів міжнародного бізнесу. Встановлено, що зелені фінанси є провідним інструментом впливу на ключових гравців світової економіки.

У цьому дослідженні розглядається взаємодія цифрових технологій і зелених фінансів у процесі трансформації фінансових ринків.

Ця наукова стаття має на меті дослідити динаміку випуску зелених облігацій та визначити особливості участі ключових емітентів у цифровому середовищі. У дослідженні використано дані Climate Bonds за період лютий–квітень 2025 року, доповнені неповними даними за січень та травень.