Публікації

У сучасних умовах зростаючого дефіциту водних ресурсів на глобальному рівні особливої актуальності набуває проблема раціонального використання води в різних секторах економіки.

Мета статті полягає у вивченні потенціалу міжнародних ринків води у сприянні здійсненню зеленому переходу, що передбачає аналіз регуляторних механізмів управління забрудненням водних ресурсів і правами на їхнє використання

Метою представленої статті є визначення можливостей формування теоретичної моделі, яка дозволяє ідентифікувати та пояснити причинно-наслідкові зв’язки між впровадженням технологій штучного інтелекту та динамікою економічного зростання і розвитку

Метою представленої роботи є визначення особливостей сучасних економічних підходів щодо сутності міжнародної конкурентоспроможності, аналіз впливу штучного інтелекту та цифрових технологій на її формування

Мета дослідження полягає у визначенні змістовних ознак біоекономіки як середовища реалізації міжнародної економічної кооперації в умовах інституціоналізації зеленої адженди.

Мета представленої роботи полягає в тому, що необхідно здійснити теоретико-аналітичний перегляд засад глобальної економічної співпраці в умовах стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту. Також зазначено, що технології штучного інтелекту виходять за межі окремих секторів чи країн, при цьому вони формують нові правила гри у міжнародній торгівлі, інвестуванні, конкуренції, логістиці, інноваціях і навіть у сфері регулювання. Доведено, що штучний інтелект не лише підвищує ефективність окремих підприємств або держав, а й трансформує глобальні ланцюги створення доданої вартості, спричиняє перерозподіл геоекономічного впливу, змінює структуру зайнятості та викликає нові виклики для глобального управління. Цей процес супроводжується зростанням диспропорцій у доступі до цифрових ресурсів, технологій та знань, що ускладнює формування справедливого й стабільного міжнародного порядку.

Мета статті полягає у дослідженні еволюційних змін у теоріях модернізації з акцентом на теоріях екологічної модернізації як особливого напряму у розвитку економічної науки. Ми визнаємо за цифровим переходом тригер до ревізії підходів до інтерпретації екологічної модернізації. Гіпотеза статті базується на твердженні, що посилення ризикогенності міжнародної економіки внаслідок створення глобальних мереж доданої вартості та посилення глобальної взаємопов'язаності, глобальних ланцюгів поставок призводить до неасиметричного розподілу екологічного навантаження між учасниками світового господарства, що впливає на формування специфічного міжнародного поділу праці – зеленого міжнародного поділу праці

Інтенсивний розвиток цифрових технологій та їх інтеграція у сферу фінансів та інвестицій зумовлюють необхідність дослідження їх впливу на сталий розвиток і зелені фінанси в контексті зростаючого значення екологічних фінансових інструментів. Метою статті є аналіз впливу цифровізації на зелені фінанси та екологічні інвестиції.